
У теплі березневі дні минув Національний тиждень читання поезії «Пісня тисячі голосів», гаслом якого стали слова Сергія Жадана «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».
У нашому закладі читання поезій вилилося в поетичний флешмоб, у якому взяли участь учениці 7-А класу Сміян Катерина та Найдюк Софія; учні 10-Б Гамуза Софія, Нідельська Соломія, Парфенюк Андрій, одиннадцятикласники Вознюк Роман, Ільчук Катерина, Нікітчук Вікторія та працівники ліцею – бібліотекар Котолюз Лариса, медична сестра Шоцька Оксана, педагог-організатор Корчага Наталія, поліцейська Федорчук Олена, психолог Баранюк Світлана, учителька економіки Невірковець Вікторія.
Читали патріотичні поезії від жінок-воїнів Олени Білозерської та Христини Панасюк; улюблені – від поеток Ліни Костенко та Тетяни Семенченко; а також чуттєву поезію від неперевершених ліриків Сергія Жадана, Василя Симоненка та Бориса Олійника. Родзинкою флешмобу стала авторська поезія від семикласниць Сміян Катерини та Найдюк Софії.
Цей Тиждень став нагодою вслухатися в багатоголосся української поезії, де кожен знайшов слова, що відгукнулися в його серці, адже поезія – це спосіб почути одне одного, це можливість зафіксувати чужий досвід та знайти відгук на свій. У складні часи саме поезія стає мостом між тими, чиї шляхи, здавалося б, розійшлися! Ця війна обов’язково закінчиться, але народить багато віршів, які ми читатимемо під спів пташок, а не під гудіння сирен!
Лариса Котолюз, бібліотекар ліцею
Найдюк Софія. "Самотня, я сиджу сама"
Сергій Жадан. "З чого все почалося"
Христина Панасюк. "Дивлюся на зоряне небо"
Тетяна Семенченко. "Війна"
Сергій Жадан. "Доки тебе стереже твоя спрага..."
Олена Білозерська. "Ми не вмієм ділити"
Алла Жабокрик. "До кохання лишилося три листопада..."
Ліна Костенко. "І як тепер тебе забути"
Єлизавета Жарікова. "Як сказати тобі"
Василь Симоненко. "Вона прийшла"
Борис Олійник. "Був я вітром"
Ліна Костенко. "Страшні слова"
Ліна Костенко. "Хай буде легко. Дотиком пера..."
Сміян Катерина. "Місяць пронизував мої очі..."












