З досвіду роботи музею історії
Рівненської української гімназії

Тернисту дорогу пройшла Рівненська українська гімназія. Це був заклад, де вирував дух українського патріотизму. За часів польського панування в 20-х роках ХХ століття Рівненська українська приватна гімназія була відома на всю Волинь однією з найдосконаліших на той час систем навчання й виховання. Історія заснування РУГ захоплива, цікава, вона містить як радісні, так і трагічні сторінки. Нині, з погляду історичної перспективи, ми розуміємо, що в минулому гімназія відіграла значну роль, давши своєму народові багато високоосвічених людей: науковців, медиків, громадських діячів та борців за незалежність України.

Тому одним із провідних напрямів роботи гімназії з питань національно-патріотичного виховання є відродження гімназійного руху та славних гімназійних традицій, які робили навчальний заклад самобутнім та надзвичайним. Рівненську українську гімназію було відроджено на руїнах духовності, вона живиться національними витоками й освітніми традиціями попередніх поколінь. Педагоги та учні закладу доклали багато зусиль, щоб винайти очевидців-учнів та вчителів Рівненської української гімназії 1923-1939 років.

Так, учнями відродженої гімназії з часу її відкриття підтримувався зв'язок із більш як сорока учнями, учителями РУГ та їхніми родинами. Історія нашого навчального закладу відтворена зі сторінок книги спогадів професора Михайла Гуцуляка «Про близьке здалека», з листів і матеріалів Юрія Шумовського, професорки математики п.Надії Іщук, зі спогадів дочки вчителя малювання Георгія Косміаді п.Надії Косміаді, гімназистів того часу, а також із сучасних досліджень Валентини Доброчинської, кандидата історичних наук, доцента кафедри Рівненського державного гуманітарного університету, Олени Прищепи, кандидата історичних наук, доцента кафедри Рівненського державного гуманітарного університету, Надії Миронюк, доктора історичних наук, професора, провідного наукового співробітника інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського Національної академії наук України.

Педагоги гімназії давали учням, в основному вихідцям з навколишніх сіл, не тільки основи знань, а й виховували справжніх християн і патріотів. За час діяльності Рівненської української гімназії відомими професорами Яковом Бичківським, Надією Іщук, Георгієм Шумовським, Георгієм Косміаді, Борисом Веселовським, Михайлом Гуцуляком та іншими були виховані сотні патріотів України. Не дивно, що більшість вихідців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками «Карпатської Січі», вояками УПА.

За роки роботи закладу було проведено три з’їзди колишніх гімназистів та викладачів РУГ (1923-1939 рр.): І з’їзд – травень 1995 року, ІІ з’їзд – вересень 1999 року, ІІІ з’їзд – вересень 2003 року; відкрито бібліотеку імені Михайла Гуцуляка, професора географії в довоєнній гімназії, у фонди якої передано особисті книги п.Гуцуляка, зібрано спогади колишніх гімназистів про роки навчання в закладі й укладено збірку «Від гімназії до гімназії».

Велика кількість зібраних матеріалів спонукала до відкриття іменних кабінетів: кабінету української мови ім. Якова Бичківського, (директора РУГ у 1930-1939рр)., кабінету мистецтв ім. Г.Косміаді (викладача мистецтв), кабінету історії ім. Юрія Шумовського (священника, археолога), кабінету географії ім. М. Гуцуляка, кабінету математики ім. Надії Іщук-Шульгиної (професора математики РУГ у 1927-1939 рр.). Проведена велика робота з повернення на українську землю творчої спадщини Георгія Косміаді, викладача мистецтв у багатьох закладах Рівного 20-30-х років ХІХ століття. Завдяки тісним дружнім контактам з дочкою митця Надією Косміаді 125 полотен Георгія Петровича повернулися в стіни гімназії. За підтримки п.Надії творча група вчителів Рівненської української гімназії й наукових працівників обласного краєзнавчого музею підготувала й видала каталог картин художника, які знаходяться в Україні.

У фондах музею зберігаються оригінальні фотодокументи, особисті речі учнів та вчителів колишньої гімназії, їх листи та спогади. Матеріали музею учні, слухачі МАНу використовують під час написання науково-дослідницьких робіт з історії освіти нашого краю початку ХХ століття.

За свою просвітницьку діяльність музею Рівненської української гімназії 2003 року присвоєно звання «Народний».

Леся Бойчак,
керівник музею