Кабінет української мови та літератури
імені Якова Бичківського

Виховний центр відкрито 10 вересня 2013 року до 90-річчя заснування приватної гімназії Федора Пекарського.

Яків Бичківський був другим директором, який упродовж 1930 – 1939 рр. очолював Рівненську українську гімназію. Викладав українську мову та літературу. Експозиції центру розповідають про життєвий шлях Бичківського, його громадську діяльність.

Яків Бичківський народився в с. Велика Клецька Рівненського повіту в сім’ї волинського священника. Мав двох братів – старшого Миколу (священник, наприкінці 30-х років голова організації «Рідна хата» у с.Липки (тепер Гощанський район), помер в Усольтаборі ) й молодшого Олександра (генерал-майор радянської армії); двох сестер – Євгенію і Ніну. Навчався в середній школі. У 1915 р. закінчив історико-філологічний факультет Варшавського університету, згодом одружився. Подружжя виховало двох дітей – Всеволода (1918 р.н.) та Ірину (1920 р.н.).

Упродовж 1918 – 1921 рр. був інспектором реального училища в Корці, звідки переїхав до Рівного, де працював директором 7-класної загальноосвітньої школи.

1928 р. Якова Бичківського прийняли на посаду вчителя латинської мови Рівненської української гімназії, а згодом його призначили директором цього навчального закладу.

Він входив до складу головної управи педагогічного товариства «Українська школа», до складу Рівненського комітету допомоги голодуючим в радянській Україні, був членом суддівського спортивного товариства «Горинь».

Після встановлення радянської влади в регіоні 1939 р. його заарештували й цього ж року (за іншими даними – 1940 року) розстріляли у Дубно.

Справою розвою національного шкільництва переймалася передова інтелігенція Волині, яка гуртувалася навколо педагогічного товариства «Українська школа» з центральним осередком у Рівному. Організація була покликана закладати приватні школи з українською мовою навчання (початкові й середні); проводити курси українознавства; будувати шкільні приміщення; видавати книги та підручники для українського населення; відкривати книгарні та крамниці. До складу головної управи товариства 1931 року увійшли Ф. Пекарський, директор Я. Бичківський, який виконував обов'язки секретаря товариства, його заступником був секретар гімназії В. Огібовський, членом ревізійної комісії – М. Гуцуляк. Товариство «Українська школа» видавало одноднівку «Вісті», журнал "Культурне життя".

31 жовтня 1933 р. в Любомлі відбулися організаційні збори з метою створення повітового комітету допомоги голодуючим у радянській Україні. До складу Рівненського комітету допомоги голодуючим у радянській Україні увійшли посли польського сейму, члени ВУО (Волинського українського об’єднання) Микита Бура й Степан Скрипник, а також директор Рівненської приватної гімназії Яків Бичківський. Комітет збирав продукти, одяг, гроші на допомогу голодуючим, про що свідчать звітні листи.

Яків Бичківський був дуже релігійним і зробив усе, щоб мати гімназійну церкву. Довгий час гімназія користувалася підвальною церквою в соборі, але це справляло гнітюче враження на учнів. Я. Ф. Бичківському вдалося одержати від собору церковний будинок на вул. Бармацькій (пізніше вул. Міцкевича), який було перероблено на гімназійну церкву. Для Свято-Юріївської церкви Рівненської української гімназії Георгій Косміаді намалював “мистецький Образ Святого Юрія – Патрона Церкви» (М. Гуцуляк). 1939 р. церкву ліквідували.

Я.Ф. Бичківський був надзвичайно гарним промовцем, цікавим і переконливим співрозмовником, дуже добрим, дбайливим чоловіком і батьком. Крім того, Яків Бичківський був хорошим знавцем музики та співу, виступав у гімназійному хорі. Як людина, він мав популярність серед громадянства, яке ставилося до нього з пошаною.

Після арешту Я. Ф. Бичківського навесні 1940 року більшовики вивезли і всю його родину до Казахстану. Там сім’я мешкала в землянці. У Казахстані захворіла на сухоти й померла донька Якова Бичківського Ірина, син Всеволод одружився з ученицею Рівненської української гімназії Тамарою Качанівською.

Окрім того, у кабінеті представлена інформація про учнів-випускників РУГ: Анатоля Демо-Довгопільського та Антоніну Горохович.

Фільм про життя та творчість Антоніни Горохович можна переглянути тут.

Фільм про життя та творчість Анатоля Демо-Довгопільського можна переглянути тут.