Сьогодні подвір’я Рівненського ліцею «Український» наповнилося гомоном, квітами та легким сумом. Для когось цей день став черговою перервою перед літніми канікулами, але для одинадцятикласників він зазвучав мелодією, яку неможливо забути – мелодією останнього дзвоника.
Свято розпочалося не з гучних фанфар, а з тиші, яка краяла серце. Усі присутні схилили голови у хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять тих, хто віддав життя за мирне небо над Україною. Тиша, що запанувала над ліцеєм, була гучнішою за будь-які слова – це була наша спільна молитва й вдячність тим, завдяки кому цей дзвоник взагалі зміг пролунати.
Зі щирими словами до випускників звернувся директор ліцею Сергій Вікторович Шнайдер, який закликав учнів не боятися дорослого життя, адже воно відкриває безмежні горизонти, сміливо йти вперед до своєї мети. Сергій Вікторович побажав одинадцятикласникам, щоб їхні мрії здійснювалися, а результати НМТ стали першим впевненим кроком у щасливе майбутнє.
Особливо щемливим був виступ батьків. Василь Миколайович Шиманський та Юлія Ігорівна Іванцова від імені всіх родин привітали дітей із завершенням важливого етапу. Вони згадали перші несміливі кроки випускників, ковідні дистанційні уроки, безсонні воєнні ночі, які не змогли затьмарити теплих моментів навчання, що назавжди закарбувалися в пам'яті. Батьки висловили безмежну вдячність учителям за те, що вони не просто навчали дітей, а й виховували справжніх Людей.
Неймовірно зворушливим став діалог поколінь: п’ятикласники підготували для старших друзів особливі подарунки. Малеча звернулася до випускників із наївними, але такими щирими побажаннями й вручила їм на згадку маленькі дзвіночки — символи дитинства, яке сьогодні залишає одинадцятикласників.
Самі ж винуватці свята не залишилися в боргу. Одинадцятикласники креативно «прорекламували» насичене життя ліцеїстів для молодших школярів, а також зі сльозами на очах подякували своїм наставникам-учителям за терпіння, мудрість та віру в кожного з них.
Завершенням лінійки став гімн ліцею. Його потужне звучання відлунювало далеко за межами подвір’я, ніби сповіщаючи всьому місту: «Український» ліцей випускає у світ нову генерацію незламних та вільних!
Після офіційної частини під звуки того самого останнього дзвоника випускники вирушили на свій останній урок – годину спогадів, обіймів та тихих слів прощання з рідними стінами, які за ці роки стали другим домом.
У добру путь, дорогі випускники! Нехай ваш шлях буде світлим, а небо над Україною – мирним!