Рівненський ліцей

Дистанційне навчання


Поради вчителю для проведення уроків в дистанційному форматі

Організація освітнього процесу потребує від учителя володіння широким спектром сучасних технологій та засобів, а особливо в карантинний період. Під час навчання у дистанційному режимі активна роль учителя не зменшується, оскільки саме він має пропонувати матеріал для опанування, сервіси, які будуть використовуватись, забезпечувати контроль та зворотний зв’язок, ухвалювати рішення щодо коригування плану для покращення освітнього процесу.

З метою виконання навчальних програм необхідно здійснювати пошук і дослідження освітніх сайтів, методичних кейсів НМЦ, брати участь у вебінарах та обирати оптимальні освітні онлайн-ресурси.

При виборі ефективних форм і методів освітніх комунікацій для формування ключових компетентностей слід:

  • застосовувати завдання, які забезпечують формування вмінь та навичок;
  • обов’язково надавати рекомендації учням щодо послідовності виконання завдань,
  • термінів виконання, критеріїв оцінювання.

    Дистанційне навчання не може обмежуватися лише наданням учням завдань та перевіркою їх виконання.

    Обов’язково:

  • має бути чіткий інструктаж, консультація вчителя та зворотний зв’язок;
  • завдання мають бути дібрані таким чином, щоб якась їх частина була спрямована на глибше усвідомлення теорії, а якась — на контроль знань, умінь і навичок;
  • завдання під час дистанційного навчання мають бути легші за ті, які даються в офлайні.
  • Під час дистанційної роботи потрібно обирати такі підходи, форми, які:

  • сприятимуть індивідуалізації освітнього процесу;
  • підвищуватимуть навчальну самостійність у виконанні робіт і мотивуватимуть учнів.
  • Щоб навчання було цікавим, навчальний матеріал потріно чітко структурувати (доцільно використовувати таблиці, діаграми, ілюстрації, відео до теоретичних викладок тощо), практикувати творчі завдання (створення рекламних роликів, тематичних сторінок, колажів, презентацій, пазлів, ментальних карт, коміксів, летбуків тощо). Практичні та лабораторні роботи, які потребують для проведення відповідних умов, замінити відеофрагментами віртуальних лабораторій. Дослідження, які можна проводити у форматі домашнього експерименту, супроводити інструкціями щодо безпеки життєдіяльності під час виконання. Коментувати результати роботи учнів: що виконано добре, над чим треба попрацювати, на що звернути увагу. Намагатися в коментарях більше підтримувати, аніж критикувати. Відповідати та реагувати на кожне повідомлення учнів, обов’язково коментуючи: «Молодець!», «Так тримати!», «Супер!» тощо.

    Розраховувати на те, що дитина над уроком має проводить не більше часу, ніж вона проводила б у школі. Тобто, є час уроку — 45 хвилин, і є час домашнього завдання. Не перевантажувати дитину матеріалом. Обсяг домашніх онлайн-завдань не має перевищувати загальноприйнятих норм для різних вікових груп, а під час роботи в дистанційному режимі має бути зменшений до 30–70 % офлайн-завдань.

    В онлайн-заняттях у дистанційному режимі загалом можна регулювати навантаження і вибудовувати гнучкий графік. Тож навчальні години можуть тривати трохи більше або менше, залежно від віку дитини та її індивідуального темпу. Часові межі онлайн-уроків можна варіювати відповідно до предмета та кожної вікової категорії:

  • для учнів 5–6 класів — 25–30 хв;
  • для учнів 7–8 класів — 30–35 хв
  • для учнів 9–11 класів — 35–40 хв.
  • Безперервна робота з екраном ПК має бути

  • для учнів 5–6 класів — до 15 хв;
  • для учнів 7–9 класів — до 20 хв;
  • для учнів 10–11 класів на 1-й годині занять — до 25 хвилин, на 2-й годині занять — 20 хв.
  • Бажано також щодня дотримуватися однакових часових рамок, наприклад, навчання з 09:00 до 12:00 вранці й з 14:00 до16:00 ввечері. Це допоможе дитині організуватися та продовжувати лягати спати, прокидатися, харчуватися і відпочивати в один і той самий час. На ефективність навчання дуже впливає робоче місце. Тож, щоб зосередитися на виконанні завдань, потрібно забезпечити для цього комфортні умови. Для проходження онлайн-програм має бути можливість працювати з комп’ютером чи ноутбуком, а також стабільне з’єднання з Інтернетом. Крім того, учень повинен мати робоче місце, де має бути все, що може знадобитися протягом типового шкільного дня (ручки, олівці, зошити, калькулятор тощо). Важливо, щоб були створені необхідні умови для роботи в онлайн-режимі, а також пам’ятати про нформаційну безпеку (встановити антивірусну програму, програми, що блокують небажаний вміст на сайтах тощо). Щоб не вибиватися з графіка, можна стежити за часом, поставивши на робочому столі годинник.

    Середовище, що не відволікає увагу, дозволить школярам навчатися ефективно та допоможе почуватися більш спокійно. Тож, під час виконання завдань слід намагатися забезпечити відсутність сторонніх шумів — вимкнути сповіщення мобільного телефону та телевізор. Важливо робити короткочасні перерви для виконання зорової гімнастики, випивати склянку води тощо. Влаштовувати перерви, щоб розім’яти руки та ноги, а також уникнути перенапруження очей, працюючи за монітором. Навчання невеликими блоками дозволяє мозку краще зрозуміти та зберегти інформацію. Потрібно отримуватися правила «20–20»: кожні 20 хвилин дивитися в далечінь упродовж 20 секунд. Можна додати ще одну 20-ти секундну вправу — нехай дитина знайде за вікном 20 дерев/пташок/машин. Встановіть таймер для нагадування, як часто їй варто дивитися в далечінь. Чергуйте читання електронної книги з друкованою. Після онлайн-уроку чи перегляду відеоуроку варто дивитися у вікно впродовж 20 секунд. Відрегулюйте яскравість та контрастність екрану до комфортного рівня. Заохочуйте дитину сидіти з прямою спиною. Неправильна постава може сприяти напрузі м’язів шиї та очей і викликати головний біль. Введіть правило тримати цифрові носії на відстані від 45 до 60 сантиметрів від очей. Нагадуйте дітям про необхідність моргати перед екраном. Об’єктивно оцінити знання учнів під час освітнього процесу в дистанційному режимі складно.

    Доречно запровадити таблиці активності учнів (хто з учнів виходить на зв’язок, кількість виконаних завдань з певного предмета, певного дня,якість їх виконання). Для оцінювання учнів можна зробити Excel-таблицю. Ставити плюсики, якщо дитина виконала домашнє завдання. Під час дистанційного навчання важливо отримувати фото виконаної роботи, бо треба розуміти хід виконання, правильність поняття. Якщо дитина виконує завдання неправильно, вона так і засвоїть матеріал. Тому можна в роботах закреслювати-підкреслювати, писати, якщо неправильно, щоб скоригувати. Батьки повинні мінімально брати в цьому участь, але повинні мати змогу бачити весь процес, коментарі й оцінювати прогрес своєї дитини (якість навчання).

    Перш ніж обрати зручний формат оцінювання, необхідно провести опитування серед батьків та учнів. Запорукою успіху є «трикутник партнерства»: діти, вчителі, батьки. Без участі всіх трьох сторін навчальний процес вдома не налагодиш. Тому необхідно намагатися правильно організувати робочий день учня, щоб повернення з карантину до школи відбулося максимально комфортно. Важливою складовою роботи вчителя в період режиму дистанційного навчання є самоосвіта: пошук і дослідження освітніх сайтів, методичних кейсів НМЦ, участь у вебінарах, опрацювання фахової та науково-методичної літератури, онлайн-обмін інформацією і досвідом з колегами інших закладів освіти.



    РІВНЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ "УКРАЇНСЬКИЙ"

    Адреса: 33028 Україна, м. Рівне, вул. 24 Серпня, 2
    Тел/факс: +38 (0362) 63-59-59, +38 (0362) 26-57-25
    e-mail: rug-rivne@ukr.net