Оцінювання в НУШ

Рівненський ліцей

Корисні покликання

Як оцінювати в Новій українській школі: путівник МОН з кожної освітньої галузі

Лист МОН від 14 березня 2025 р. № 1/4895-25 “Про окремі питання оцінювання результатів навчання”

Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 Р. № 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»

Які є види оцінювання?

Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове і державна підсумкова атестація (ДПА).

Формувальне оцінювання призначене для надання детального й конкретного описового зворотного зв'язку. Воно, допомагає учнівству зрозуміти, чого воно вже досягло й над чим ще потрібно працювати. Завдяки зворотному зв’язку, орієнтованому на результати навчання, учнівство матиме чіткіше уявлення про те, що потрібно зробити, щоб поліпшити свою успішність у майбутньому.

Формувальне оцінювання можна реалізовувати й у вигляді поточної оцінки — так учень / учениця також отримує зворотний зв’язок про свої навчальні здобутки на поточний момент.

Підсумкове оцінювання — це оцінювання результатів навчання за певний проміжок часу (розділ програми / тема тощо). Воно обов’язково повинне мати вигляд формальної оцінки, яку повідомляють учням / батькам та/чи іншим особам, які мають право про неї знати.

Окрім того, є ДПА. Оскільки кількість модельних навчальних програм із кожного навчального предмета та інтегрованого курсу не є обмеженою, учителі й учительки можуть по-різному реалізовувати державний стандарт. Однак у кінцевому підсумку учень / учениця має «прийти» до сформованих груп результатів і, відповідно, компетентностей. Це і має перевірити ДПА.

Чим відрізняються традиційна поточна оцінка та поточне оцінюванням за групами результатів?

Традиційну поточну оцінку здебільшого було спрямовано на перевірку знань і умінь учнів, які стосуються конкретного матеріалу. Її учень / учениця отримував/-ла за виконання конкретного завдання чи відповіді, оцінка мала здебільшого характер контролю.

Тоді як поточне оцінювання за групами результатів орієнтовано на досягнення конкретних компетентностей і розвиток навичок. Замість суто функцій контролю таке оцінювання має формувальне значення, тобто вчитель чи вчителька спостерігає за поступом кожної дитини. Через оцінку (бал) і зворотний зв’язок від учителя / учительки учні й учениці, а також батьки, отримують чітке уявлення про те, наскільки добре дитина навчається з огляду на визначену мету навчання — здобути конкретні компетентності та розвинути ті чи ті навички.

Наприклад, на уроці вчитель / вчителька може запланувати працювати над двома групами результатів: усна і письмова взаємодія (мовно-літературна галузь). Учитель/-ка може обрати три варіанти — виставити оцінки (бали) за ці групи результатів і надати зворотний зв'язок, щодо поступу; може виставити лише оцінку (бал) за групами результатів, а може не виставляти оцінки й зафіксувати проблемні питання, з якими попрацює на наступному уроці в межах цих груп результатів.

Тут добре спрацьовує саме формувальне оцінювання, зворотний зв'язок щодо того, над чим потрібно попрацювати. А вже коли вчитель/-ка вважатиме, що достатньо було запропоновано завдань, пояснено, як досягти результату, він чи вона може оцінити досягнення очікуваного результату (очікуваних результатів), запропонувавши учнівству написати підсумкову роботу.

Як часто треба проводити оцінювання?

МОН не визначає кількість контрольних, самостійних чи інших робіт за семестр або рік. Процедури й частотність контролю вчитель / вчителька добирає з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого курсу тощо (наказ МОН від 02.08.2024 № 1093).

На частотність також впливає кількість годин, передбачених для навчального предмета чи інтегрованого курсу. Тому єдиних рекомендацій щодо кількості оцінок, яка має бути в кожної дитини впродовж семестру, не може бути.

Визначення семестрової оцінки

Алгоритм виведення семестрової оцінки

Проведення не менше двох поточних оцінювань за кожною групою результатів.

Виконання щонайменше однієї підсумкової роботи наприкінці семестру або кількох підсумкових робіт за окремими групами результатів.

Семестрову оцінку визначають як середнє арифметичне поточних і підсумкових оцінок за групами результатів.

Якщо учень пропустив підсумкову роботу, його семестрову оцінку визначають за наявними поточними оцінками.

Фіксація оцінок у класному журналі

Оцінки за групами результатів заносяться у класний журнал із відповідними позначками (ГР1, ГР2, ГР3 тощо).

Особливості оцінювання в різних освітніх галузях

Для різних предметів передбачено різну кількість груп результатів.

Мовно-літературна, інформатична та технологічна галузі оцінюються за чотирма групами результатів.

Математична, природнича, мистецька, громадянська та історична галузі – за трьома групами.

Фізична культура оцінюється за трьома основними групами: розвиток особистісних якостей, техніка виконання вправ, фізкультурно-оздоровча діяльність.

Для іноземних мов оцінювання передбачає окреме врахування аудіювання, говоріння, читання та письма.

Коригування оцінок

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню, якщо учень бажає покращити свій результат. Для цього передбачено можливість повторного оцінювання окремих груп результатів. Скориговані оцінки також фіксуються в класному журналі. Річну оцінку виставляють на підставі семестрових оцінок за I та II семестри (або скоригованих семестрових оцінок), вона може бути середнім арифметичним оцінок за ці навчальні періоди.

РІВНЕНСЬКИЙ ЛІЦЕЙ "УКРАЇНСЬКИЙ"

Адреса: 33028 Україна, м. Рівне, вул. 24 Серпня, 2
Тел/факс: +38 (0362) 63-59-59, +38 (0362) 26-57-25
e-mail: rug-rivne@ukr.net