Сьогодні все про мрії та фантазії. Про те, що кожне бажання чи мрію можна розфарбувати та втілити в життя. По-справжньому вміють мріяти лише діти. Дорослі ж забувають, що саме мрійники та фантазери відкривали нові землі та закони природи, винайшли колесо й писемність, паровий двигун і космічний корабель – тобто рухали цивілізацію. Та все ж, гадаємо, мрія – це щось більше, ніж прагнення просто щось мати чи досягти. Мрія – це те, що підносить нас над буденністю, веде, надає життю сенс. Тож будьмо сміливими й нестримними в мріях.

Низка досліджень довела, що читання не лише розвиває в нас емпатію, а й заспокоює та допомагає впоратися з тривогою та роздратуванням:
1. Читання знижує частоту скорочень серця і розслабляє організм.
2. Читання відволікає від проблем та дає можливість замінити негативні почуття позитивними. Занурюючись у книгу, ви переймаєтесь долею героїв, проживаєте та відчуваєте їхні життя. Це дозволяє забути про власні негаразди та покращити настрій. Іноді все, що потрібно, – просто пережити невдалий день, і чудовим помічником у цьому буде добра книга.
3. Книги роблять нас більш співчутливими до людей та до себе.
4. Читання може змінити ваш погляд на власне життя.
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися чудовими ресурсами, покликання на які дане нижче.

Як висловити подяку нашим воїнам, які сьогодні щохвилини боронять Україну на війні?
Учні Рівненської української гімназії щиро дякують військовим ЗСУ у своїх малюнках! Знаємо, що дитяча творчість надзвичайно цінується нашими військовими, адже є яскравим свідченням любові та підтримки їхніх неймовірних зусиль у боротьбі. Малюнки мотивують і передають частинку тепла дитячих сердець нашим героям. Щиро віримо в перемогу України, яку українські мужні воїни наближають щодня!

Сьогочасна творчість - профілактика руйнувань! Так надихає своїх клієнтів та колег-психологів Вікторія Назаревич. Нині кожен думає про те, що надає сили та витримки для майбутнього, у чому та де його/її ресурси, суперсила?
Спробували поставити собі такі питання гімназисти та взяли папір і малювали те, що підказувала душа, якій дуже болить, і вона хоче очиститися та відродитися! Спробували відновлюватися та зміцнюватися!

Як говорити з дітьми про війну? Яких правил слід дотримуватися та чого точно не можна робити?
Дати дитині відчуття безпеки. Дітям будь-якого віку дуже важливо відчувати безпеку. Вони мають бути впевнені, що коли приходять до своїх дорослих, яким довіряють - отримають відповідь.
Терпляче відповідати на ті самі питання знову. Діти, особливо маленькі, можуть ставити ті самі запитання знову і знову, ніби по колу. Дорослим треба бути готовими щоразу терпляче відповідати на ці питання. Знову і знову казати, що з нами все буде добре, все буде гаразд, українська армія хоробро і професійно нас захищає.

Людина виростає в середовищі рідної мови, "зростається" з нею: уміння говорити рідною мовою стає таким самим натуральним явищем, як уміння дихати, ходити, їсти. Будь-який громадянин держави стає співносієм мови. І хоча від кожного з нас окремо доля мови не дуже залежить, однак мова доти залишається живою, доки існує спільнота носіїв, що вивчають її і користуються нею як рідною.

Кожен гімназист ще задовго до вступу до вищих навчальних закладів занурюється в роздуми про свою майбутню професію.
17 лютого учням 10-Б класу Рівненської української гімназії було організовано зустріч з начальником відділу профорієнтації Лесею Петрівною та спеціалістом з профорієнтації Олесею Андріївною Рівненського обласного центру зайнятості.
На уроці фінансової грамотності учні разом з працівниками установи обговорювали аспекти успішного вибору професії та важливі людські якості, що забезпечать майбутнім працівникам затребуваність на ринку праці.

14 лютого – день, який присвячений не лише закоханим. Саме тоді ми також відзначаємо Міжнародний день дарування книг. Свято це з’явилося в США 2014 року, коли власниця сайту, де продавалися дитячі книги, Еммі Бродмур поділилась ідеєю добровільного обміну книгами. Мета цього дня – зацікавити людей новими книгами, а також посилити інтерес до бібліотек.

А Сотню вже зустріли небеса.
Летіли легко, хоч Майдан ридав.
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній – сивий-сивий.

Наш календар поповнився новим святом – Днем єднання, а значить, з’явився ще один привід разом порадіти, посміхнутися, укотре сказати щирі слова любові до своєї країни, підтримати та відчути одне одного.