Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так умирала майже вся Україна. Пекло, створене на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії.
У четверту суботу листопада відбувся щорічний національний пам'ятний день, у який українці в себе на Батьківщині та й по всьому світу вшановують пам'ять жертв голодоморів 1932-1933 років. Напередодні в п’ятницю учні 10-11-х класів історичного профілю (учитель Сацик Сергій Петрович) підготували мінікомпозицію «Чому сумує, плаче дзвін?». Жахливу статистику, історичне підґрунтя трагедії висвітлили старшокласники учням 5-11-х класів. Також вони закликали гімназистів ушанувати пам'ять жертв голодоморів традиційною акцією «Свіча пам’яті».
Також на другому поверсі вчителем історії Сацик Людмилою Віталіївною у співпраці з Корчагою Наталією Володимирівною було організовано інформаційну стіну пам’яті та виставку, присвячену тематиці голодомору.