В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди-світочі, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом для українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського генія. Усі події в житті Тараса Шевченка, вирішальні й незначні, буденні та знакові, були тісно пов'язані з його близьким і віддаленим оточенням.
Дев'ятикласники були запрошені в Шевченкове коло ‒ коло тих людей, які йшли поряд, допомагаючи долати життєві дороги. Люди-мрії, люди-надійність, люди-надія ‒ саме про них розповіли ведучі свята ‒ Анна Турченюк, Богдан Свидина, Софія Лебедич, Андрій Качан. Читці (Журавльова М., Гринява Б., Черемшина Д., Ліщеновський В., Яремчук Д., Грекова П., Гедзюк В., Качуровська А., Кулик А., Кректун В., Случик Д., Макарук М., Нікітський І., Патій Б., Тобіяш Д.) зворушливо й натхненно декламували поезії Кобзаря, читали фрагменти з листів Т.Шевченка та його друзів. Дуже щиро прозвучали пісні «Думи мої...» у виконанні Тополевської Ірини й «По діброві вітер віє...» у виконанні восьмикласниці Кашперук Анни. Юні актори (Назарій Заліпський та Іван Ковальчук) майстерно інсценували уривок з драматичної поеми Б.Стельмаха «Тарас».
Літературно-мистецька вітальня «Шевченкове коло» переконала: дружба й кохання додають у сірі дні яскравих барв.