Те, що є незвичним, виходить за межі буденності, завжди стає цікавим. А ще надає можливість подивитися на навколишній світ іншими очима.
Так і в нашому 5-Б класі відбулись не прозаїчні батьківські збори, а несподівана зустріч. Зустріч, що надала можливість критично (по-іншому) подивитись на своє ставлення до дитини, до сім’ї, до тих, хто поруч. Критично – це переосмислити нашу повсякденну бентегу, рутину, що крутить нас на одному місці.
Ця зустріч зібрала нас, батьків, у коло, у якому ми могли з гордістю розказати про свою дитину, висловити надію та подяку. Звісно, усі були трохи схвильовані від непередбаченої події. Але янгол-сонечко, наче трубка миру, допоміг нам та надихнув. І якщо на початку в повітрі відчувалась легка напруга й зосередженість, то наприкінці вже звучали жарти й сміх. У цьому уявному й водночас дійсному колі ми, батьки, під час спілкування могли бачити обличчя, а не потилиці один одного. А це важливо, адже коли бачиш підбадьорливу усмішку, ти почуваєш себе більш упевненим і розкутим.
Під час цього, можна навіть сказати, побачення ми багато чого нового дізнались про наших дітей. Не просто як про учнів гімназії, а як про особистості. Ми почули важливі та цінні поради, як не тільки виховувати дитину, а й як ставитись до неї. Ця зустріч та розповіді-настанови психолога гімназії Світлани Леонідівни й вихователя Олени Андріївни ще раз підкреслили унікальність нашого навчального закладу. І ми віримо, що наші, поки що маленькі, гімназисти виростуть творчими, вільними, толерантними особистостями.