Поету треба гострий зір,
Перо звичайно. І папір…
Та більше серця, щоб у ньому
Вмістився світ, як звук в ефір (Петро Камінський)
Поезія – це мистецтво, що вірує в правду та любов, у радощі та страждання, у зустрічі та розлуки, тому вона, поезія, житиме, допоки людські серця сповнюватимуться найтоншими та найглибшими почуттями. Поезія дає наснагу творити щось нове, розширює світосприйняття, надихає на цікаві починання, тому вона житиме вічно.
У цих твердженнях можна переконатися самостійно, послухавши поетичний флешмоб від наших харизматичних одинадцятикласників, та відчути всю магію слова.
Вірші від наших чарівних декламаторів зачарували серця й дозволили кожному висловити свої почуття та емоції через слово.



Баланчик Дар'я. Д.Павличко. "Весна"
Варварук Богдан. В.Симоненко. "Не бажав я нічого..."
Дроздюк Олександр. Л.Костенко. "І все на світі треба пережити..."
Євчук Данило. В.Симоненко. "Ну скажи..."
Кушнерук Софія. Л.Костенко. "Що в нас було..."
Левчук Марія. Л.Костенко. "І як тепер тебе забути..."
Литвинюк Владислав. В.Симоненко. "Ти знаєш, що ти - людина..."
Марчук Дарина. Л.Костенко. "Мій перший вірш написаний в окопі..."
Мушин Владислав. В.Симоненко. "Ти знаєш, що ти - людина..."
Редзюк Вікторія. Л.Костенко. "Лейтмотив щастя"