Рівненська українська гімназія

Куточок здоров’я РУГ


**********

**********

**********

**********

Грип та ГРВІ: лікування та профілактика

1. Що таке грип і ГРВІ

Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу. У побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірно, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т. і.).

Симптоми, які викликаються цими збудниками, дуже схожі. Тому вірусні захворювання дихальної системи були об’єднані в групу ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій. З цієї ж причини точно встановити, який саме збудник став причиною конкретного випадку хвороби, опираючись лише на дані огляду хворого, неможливо.

Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні лікарю.

Також захворювання дихальних шляхів можуть бути викликані бактеріями (стрептококами, гемофільною паличкою, стафілококами та іншими). При цьому картина захворювання дещо відрізняється від вірусної, і при уважному розпитуванні і ретельному обстеженні можна, якщо не встановити точно, то припустити, що даний випадок викликаний бактеріальною, а не вірусної, інфекцією. Звичайно ж, остаточно визначитися з збудником можна, знову ж таки лише після лабораторної діагностики.

2. Як передаються ГРВІ

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до хворого.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний. Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в повітря з пилом.

Інший механізм передачі респіраторної інфекції — контактний. Він довгий час залишався недоведеним і менш очевидним, ніж повітряно-крапельний. Тим не менш, він грає не меншу, а можливо, і більшу роль у поширенні простудних захворювань. Справа в тому, що перш ніж почати свою бурхливу життєдіяльність в новому організмі, вірусам потрібно, по-перше вижити в умовах зовнішнього середовища, а по-друге — подолати безліч захисних бар’єрів самого організму: це і фільтруючі волосини в носі, і мигдалики, і вії, і секреторні імуноглобуліни на самих слизових. Набагато простіше, якщо нова людина самостійно скоротить для вірусу цей нелегкий шлях.

Відбувається це так. Як правило, чхаючи або кашляючи людина прикриває рот рукою, сподіваючись запобігти поширенню інфекції повітряно-крапельним шляхом. При цьому вона і не підозрює, наскільки спрощує передачу своєї інфекції контактним шляхом. Справа в тому, що вся колосальна маса мікробів, яка повинна була вийти у відкритий простір, осідає на руці цієї ж людини. Яка розносить її з предметів побуту, в тому числі і тих, до яких торкаються інші люди. Або розносить її по руках друзів, колег і знайомих при рукостискання. Тим, у свою чергу, залишається лише доторкнутися своєю рукою до рота, носа, або протерти очі, які також вистелені сприйнятливою до ГРВІ слизовою оболонкою, і складний повітряно-крапельний шлях передачі скорочується для вірусу за часом і складністю в десятки разів.

Тому, другий механізм передачі грипу та інших ГРВІ — контактний. Ось чому важливо мити руки і уникати дотиків рук до власного обличчя особі при спалахах респіраторних інфекцій.

До цього варто додати, що збудники ГРВІ досить стійкі в зовнішньому середовищі. Так, вірус грипу може зберігати життєздатність поза організмом до 3-х тижнів. Тому зараження може відбуватися навіть через значний час після контакту хворої людини з предметами домашнього вжитку, дитячими іграшками, посудом, ручками дверей громадських закладів та ін.

З іншого боку, для успішного проникнення вірусу в організм важливий ще один фактор — кількість вірусних частинок, що потрапляють в організм. Чим їх менше, тим менше ймовірність того, що захисні бар’єри організму будуть подолані і виникне захворювання. Висока концентрація вірусів може зберігатися в закритих приміщеннях, особливо з великими скупченнями людей: офісах, школах, дитячих садках, громадському транспорті, магазинах. Навпаки, на відкритому повітрі зустріти достатню для зараження кількість мікробних часток практично неможливо.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі зовсім не небезпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

3. Симптоми захворювання

Після того, як збудник потрапив в організм, необхідний час, щоб він подолав захисні бар’єри організму і почав розмножуватися в достатній кількості, виявляючи свій вплив на організм. Цей час називається інкубаційним періодом. Для ГРВІ тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до 3-х діб, в середньому 2 діб і залежить від агресивності вірусу, кількості вірусних часток і стану захисних сил дихальної системи.

Далі починає поступово розвиватися клінічна картина ГРВІ. Її можна розділити на 2 синдроми — катаральний та інтоксикаційний.

Катаральний синдром є результатом враження слизових оболонок і виявляється так:

  • Сухість, першіння та біль у горлі. Виникає при ураженні слизової оболонки глотки.
  • Кашель. Виникає при проникненні вірусу в слизову бронхів і на початку захворювання є сухим, ближче до кінця може ставати вологим, а при приєднанні бактеріальної інфекції — з відділенням жовтого (гнійного) мокротиння.
  • Закладеність носа, чхання. Виникає за рахунок враження слизової оболонки носа. З розвитком хвороби з’являються світлі виділення.

До речі, слід сказати, що чхання саме по собі не є ознакою захворювання. Це — захисний рефлекторний акт, який сформований у людини в результаті еволюції для того, щоб очистити дихальні шляхи від сторонніх предметів. Воно може виникати при попаданні пилу в носову порожнину, подразненні її різними речовинами. Часто воно виявляється при переході з холодного повітря в тепле приміщення, коли слизова оболонка носа різко висушується теплим повітрям (в холодну пору року вологість повітря в опалювальних приміщеннях значно знижується). Тому не слід відразу вважати людину, що пчихає хворою.

  • Зміна голосу. Це є проявом інфекційного запалення слизової оболонки гортані.
  • Вплив вірусу на слизову оболонку очей виявляється почервонінням кон’юнктиви, сльозотечею, іноді — світлобоязню.

Інтоксикаційний синдром, як правило, з’являється пізніше катарального і зникає раніше за нього, але тим не менш, є більш важким. Розмноження вірусів усередині клітин супроводжується утворенням небезпечних для людини токсинів. Руйнування заражених клітин веде до потрапляння цих речовин у кров, які й викликають картину інтоксикаційного синдрому.

Він виявляється:

  • підвищенням температури
  • ознобом
  • болем у суглобах і м’язах
  • в більш важких випадках — нудотою, блювотою і втратою свідомості.

Незважаючи на велику різноманітність симптомів, для більшості людей ГРВІ, в тому числі і грип, є не важким захворюванням. Небезпеку вони становлять для людей, які мають важкі супутні захворювання: цукровий діабет, серцеву недостатність, хронічну ниркову недостатність, туберкульоз та інші.

4. Лікування

Незважаючи на те, що сучасна наука досягла величезних успіхів у створенні антибактеріальних препаратів (відомих як антибіотики), в боротьбі з вірусними інфекціями такого прогресу поки ще немає. Пов’язано це з тим, що віруси, на відміну від бактерій, можуть розмножуватися тільки усередині клітин. Перебуваючи там, вони надійно захищені як від дії власних імунних сил організму, так і від ліків, які могли б порушити їх життєдіяльність. З цієї ж причини єдиним механізмом боротьби організму з вірусною інфекцією є руйнування заражених клітин.

Антибіотики, які успішно виліковують від бактеріальних інфекцій, неефективні для лікування ГРВІ. Вони мають зовсім інші механізми дії, які ніяк не можуть впливати на віруси. Єдиним випадком, коли виправдане застосування антибіотиків, є приєднання ще і бактеріальної інфекції.

Тому основним лікуванням ГРВІ, якщо не діагностований саме грип, є зниження інтоксикації, зволоження слизових оболонок і симптоматичне лікування.

Дезінтоксикація — виведення токсинів — проводиться з метою зменшення інтоксикаційного синдрому. З методів детоксикації, доступних кожному без участі лікаря, є часте пиття. Велика кількість рідини, по-перше, сприяє виведенню токсинів із сечею, а по-друге, поповнює втрати рідини при підвищеній температурі.

На питання, що можна пити, правильна відповідь — все, що подобається: чай, компот, мінеральну воду, соки, морси і т.д. Це не стосується алкогольних напоїв, які створюють додаткове інтоксикаційне навантаження на і без того ослаблений хворобою організм. Головне — пити якомога більше. Наявність захворювань, коли це протипоказане (наприклад, серцева недостатність), накладає обмеження на цю рекомендацію. У таких випадках повинен розбиратися тільки лікар.

Намагатися більше їсти, незважаючи на відсутність апетиту, немає сенсу. Це може лише посилити інтоксикацію. З полегшенням хвороби апетит відновиться самостійно і організм заповнить енергетичні втрати.

Зволоження слизових оболонок важливо проводити тому, що воно є необхідною умовою нормального функціонування місцевого імунітету дихальної системи. Слизові носа і глотки містять на собі секреторні імуноглобуліни, а трахеї і бронхах — також і безліч вій, які, як конвеєр, транспортують чужорідні частинки назовні, очищаючи і захищаючи дихальну систему. Усім їм для збереження своєї функції потрібно достатня кількість вологи. Забезпечуючи її, ви таким чином, підсилюєте імунні сили організму.

Для зволоження слизової носа можна використовувати спреї на основі кухонної солі або морської води — зараз їх асортимент досить широкий, і в аптеці Вам допоможуть вибрати відповідний за ціною і виробником. Застосовувати їх слід відповідно до інструкції. Надмірне використання таких засобів може призвести до змивання секреторних імуноглобулінів зі слизових оболонок.

Для зволоження слизової трахеї і бронхів краще використовувати зволожувачі повітря. Зараз їх можна знайти практично в будь-якому магазині побутової техніки. Якщо можливості придбати зволожувач немає, можна з цією метою проводити вологе прибирання приміщення — частота залежить лише від фізичних можливостей прибиральника. Також можна покласти зволожений рушник на батарею.

Парові інгаляції з цією метою малоефективні, тому що пара все одно не доходить до нижніх дихальних шляхів, конденсуючись в носовій порожнині. Крім того, перегрів носової порожнини призведе до посилення набряку слизової оболонки, викликаної запаленням.

Симптоматичне лікування спрямоване на полегшення найбільш неприємних симптомів ГРВІ. У першу чергу, це стосується підвищення температури. Важливо пам’ятати, що підвищена температура — один з факторів неспецифічного захисту організму. Збудники ГРВІ набагато краще себе почувають при низьких температурах (ідеально — +4 °С), ніж при високих. Тому боротися з температурою потрібно тільки тоді, коли вона може стати занадто сильним навантаженням на організм. Для дітей старше 2 років і дорослих це — 38,5 °С, для дітей до 2 років — 38,0 °С .

Лікар потрібен обов’язково і терміново, якщо є:

  1. втрата свідомості;
  2. судоми;
  3. ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття нестачі повітря);
  4. інтенсивна біль де завгодно;
  5. навіть помірний біль в горлі при відсутності нежиті;
  6. навіть помірна головний біль у поєднанні з блювотою;
  7. набряклість шиї;
  8. висипка, що не зникає при натисканні на неї;
  9. температура тіла вище 39 °С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижуючих засобів;
  10. будь-яке підвищення температури тіла в поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.

5. Профілактика

Профілактичні заходи спрямовані на запобігання поширення інфекції і проникнення її в організм здорової людини.

Для запобігання розповсюдження інфекції слід по можливості захистити хворого від контактів з оточуючими. Для того, щоб зменшити виділення вірусів при чханні, можна використовувати маску, одягаючи її на хворого.

Для того, щоб маска виконувала свою захисну функцію, необхідно, щоб вона закривала і рот, і ніс. Тільки в цьому випадку вона буде затримувати крапельки рідини, що вилітають при чханні, розмові і кашлі.

Всупереч поширеній думці, маска, надіта на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.

Використання симптоматичних препаратів, що знижують чхання, може також знизити поширення інфекції хворою людиною. Тим не менш, це не виключає інших запобіжних заходів — їх потрібно дотримуватися обов’язково.

Для запобігання висихання слизових рекомендується зволоження повітря описаними вище способами і також — застосування сольових спреїв. Для того, щоб знизити ризик вдихання заражених частинок пилу слід проводити вологе прибирання. З цією ж метою можна проводити кварцування (опромінення ультрафіолетової лампою) повітря в приміщеннях. Режим кварцування залежить від моделі застосовуваної ультрафіолетофой лампи. Важливо пам’ятати, що під час цієї процедури людина не повинна перебувати в кімнаті і в жодному разі не дивитися на кварцову лампу, оскільки це може викликати серйозне пошкодження сітківки ока, навіть до сліпоти.

Провітрювання приміщень (з обов’язковим зволоженням) знизить концентрацію вірусу в замкнутих просторах.

Індивідуально слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті або в місцях великих скупчень людей. Як можна частіше мити руки. Уникати торкання руками очей, носа і рота.

Всі засоби медикаментозної профілактики, на жаль, не мають доведеного ефекту.

Тим не менше, використовуючи всі перераховані вище методи, можна значно знизити ризик захворювання на ГРВІ.

Резюме

Профілактика ГРВІ:

  1. Захисна маска — в першу чергу, на хвору людину. Правильно надіта!
  2. Зволоження повітря
  3. Зволоження слизової носа
  4. Вологе прибирання приміщень
  5. Кварцування повітря в приміщенні
  6. Провітрювання приміщень (з наступним зволоженням повітря)
  7. Уникати рукостискань, не торкатися руками очей, носа, рота
  8. Як можна частіше мити руки з милом

За матеріалами http://sperco.com.ua

Правила поведінки у зимовий період

Правила поведінки під час ожеледиці

1. Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони вкриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає небезпеки травмувань.

2. Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та потрапити на проїжджу частину, автомобіль може виїхати на тротуар.

3. Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та ожеледиці. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі.

4. Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків та великих деревах. Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

5. По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

6. Що робити, якщо ж ви впали?..... якщо через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.

Правила поведінки на льоду

1. Коли довго стоять морози, то водойми поступово вкриваються першою ще тонкою та ненадійною кригою. Вона завжди небезпечна, а до того ж ще й зрадлива: без шуму та тріску крига раптово провалюється під ногами. Особливо слабкою вона буває в заростях прибережного очерету, адже тут вона вся пронизана стеблами рослин.

2. У жодному разі не можна виходити на тонкий лід та перевіряти його міцність ударом ноги, а обов’язково використовувати для цього палицю.

3. Не можна також стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами на одному місці. В кінці зими небезпечною є - прибережні ділянки водойми.

4. Якщо ж ви все таки опинилися у крижаній воді, а поряд нікого немає, розставте широко руки та намагайтеся утримуватися на поверхні. Енергійні рухи під час перебування у воді сприяють швидкому охолодженню. Тому треба без різких рухів виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшли та повзти до берега, відштовхуючись ногами від краю льоду.

5. Надаючи ж допомогу людині, що провалилася під лід, ні в якому разі не можна підходити до неї стоячи, потрібно наближатися лежачи, розкинувши в сторони руки та ноги, використовуючи дошки або інші предмети, які є під руками. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених мотузкою на березі або на твердому льоду, особа, яка надає допомогу, повинна наблизитися до потерпілого на відстань, яка дозволить подати мотузку, пояс або багор. Коли поруч нічого немає, то 2-3 чоловіка лягають на лід і ланцюжком просуваються до постраждалого, утримуючи один одного за ноги, а перший подає жертві ремінь або шарф.

6. Якщо ви раптом стали свідком нещасного випадку, треба телефонувати до служби порятунку «101».

Перша допомога при обмороженні організму

Обмороження - це ушкодження будь-якої частини тіла, яке виникає внаслідок впливу низьких температур. Найчастіше обмороження виникає за температури повітря нижче - 10° С -20° С. При довготривалому перебуванні на повітрі, особливо за умов високої вологості та при сильному вітрі, обмороження також можливі восени та навесні при температурі повітря вище нуля.

1. Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеня обмороження, стану загального охолодження організму людини, його віку та хвороб.

2. При наданні першої допомоги необхідно припинити дію холоду, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах з метою запобігання розвитку інфекційних ускладнень.

3. У першу чергу, слід помістити постраждалого в тепле приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати «швидку медичну допомогу».

4. При обмороженні І ступеня (найбільш легкий випадок), охолоджені ділянки тіла треба зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням вовняною тканиною, подихами, а потім накласти ватно-марлеву пов'язку.

5. При обмороженні II-IV ступеня швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню тепло ізолюючу пов'язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку, целофанову або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов'язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо.

6. Обмороженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу, невелику кількість алкоголю, таблетку аспірину або анальгіну, по дві таблетки ношпи або папаверину.

7. Не потрібно розтирати обморожених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати.

8. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.

9. Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги - застосування олії та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.

10. При загальному охолодженні організму людини легкого ступеня достатньо ефективне зігрівання постраждалого в теплій ванні при початковій температурі води 24° С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини.

11. В разі середнього або важкого ступеня охолодження, з порушенням дихання та кровообігу людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.




РІВНЕНСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ

Адреса: 33028 Україна, м. Рівне, вул. 24 Серпня, 2
Тел/факс: +38 (0362) 63-59-59, +38 (0362) 26-57-25
e-mail: rug-rivne@ukr.net