Рівненська українська гімназія

Кабінет історії


Кабінет історії
імені Юрія Шумовського

Виховний центр відкрито у лютому 2013 року. У навчально-виховному процесі РУГ 1923 – 1939 років значна увага приділялася вихованню моральних та духовних цінностей молоді. Крім навчальних дисциплін, у гімназії вивчали основи релігійних знань. Ці обов'язки виконував священик (законоучитель), який у неділю та в релігійні православні свята читав проповідь у гімназії, а потім учні йшли на службу до церкви. Навчання розпочиналося і закінчувалося молитвою.

Яскравою особистістю серед законовчителів гімназії був Юрій Шумовський, хоч і працював він у закладі недовго, але запам’ятався учням. Експозиції виховного центру розповідають про життєві віхи отця Юрія Шумовського: «Дитинство, юність, навчання», «Родина», «Викладацька діяльність, археологічні розкопки на Волині», «Музейна діяльність», «Життя за кордоном». У кабінеті знаходяться праці Ю. Шумовського, листи, особисті фото ученого. Окрім того учні можуть ознайомитися з колекціями археологічних пам’яток та монет, паперових грошей (із особистої колекції учителя історії РУГ Сацика С. П.)

Адміністрація та колектив гімназії вважали за необхідне продовжити гарну традицію, що склалась у Рівненській українській гімназії, створювати іменні кабінети для вшанування та збереження пам’яті про вчителів гімназії 1923 – 1939 рр. Завідувачкою кабінетом та вчителем історії Сациком Сергієм Петровичем було опрацьовано матеріали Державного архіву Рівненської області та Державного історико-культурного заповідника м. Дубна, книги спогадів «Зруйноване гніздо», листи, фотокартки, які були передані Рівненській українській гімназії учнем Ю. Шумовського Феодосієм Карпюком.

Вважаємо, що у складний період міжвоєнної доби 1920-1930-х років на теренах нашого краю саме вчителі та священики були носіями знань, національної свідомості, релігійної та етнічної толерантності. Саме таким наставником, педагогом і священиком був Юрій Шумовський

Його діяльність була насправді оригінальною, зі слів Володимира Борщевича, доктора історичних наук, «Отець Юрій став священиком-археологом – єдиний випадок на усю Волинсько-Крем’янецьку єпархію»

Вчителі, учні та запрошені гості на святі відкриття кабінету

 

Виступ заступника міського голови Галини Кульчинської на відкритті кабінету

Матеріали кабінету складаються з двох блоків:

1. Присвячених життю та діяльності Ю. Шумовського - славетного земляка, уродженця дубенщини, археолога, дослідника історії Рівненщини, антропологічних та етнографічних джерел північно-західної Африки.

2. Необхідних та корисних для проведення уроків історії в Рівненській українській гімназії, методичної літератури, роздавальних та відеоматеріалів, підбірки посібників з історії рідного краю, документів, колекції монет, паперових банкнот, археологічних пам’яток тощо. Кабінет оснащено комп’ютером та плазмовим телевізором.

Короткі відомості про життя та діяльность Юрія Шумовського

Юрій Федорович Шумовський народився 23 березня 1908 р. в селі Мирогоща Дубенського повіту. Батько – отець Федір Миколайович Шумовський, був місцевим священиком. У спогадах «Зруйноване гніздо», Юрій писав, що о. Федір був «шанований мирянами і виконував найрізноманітнішу роботу у парафії: пасторську, лікарську, місіонерську, господарську, політичну, фінансову. Обирався представником від Волинської губернії до Державної Думи, заснував у Мирогощі кооператив». Мати Юрія – Марія Іванівна здобула належну освіту, а її сім’я Ціховських була з гетьманського роду Скоропадських. Дітей в сім’ї Шумовських було шестеро, Юрій був наймолодшим.

Майбутній історик та археолог навчався протягом 1918 – 1922 рр. у Дубенської гімназії ім. Конарського. Після п’ятого класу Ю. Шумовський вступив до Рівненської російської гімназії, в якій тоді панували проросійські монархічні настрої. Тут Юрій потрапив під вплив професора гімназії, українофіла Бориса Веселовського, читав місцеву українофільську газету – «Дзвін». Про погляди Юрія донесли директору гімназії, і тому наприкінці навчального року його виключити з гімназії за антиросійські настрої і український націоналізм.

У 1923 р. Ю. Шумовського прийняли до Кременецької духовної семінарії (батько Юрія мріяв, щоб хтось із його синів продовжить сімейну пасторську традицію та заступить його на місці настоятеля храму в Мирогощі). Закінчивши семінарію через три роки, Юрій відправився на навчання до Варшавського університету. В 1932 р. закінчив православний богословський факультет з дипломом магістра богослов’я, а 1934 р. філософський факультет (відділ археології та антропології). Результатом навчання став успішний захист науково-дослідницької роботи «Доісторичні погребальні культи на Волині».

Життєвий шлях братів Юрія Шумовського - Арсена, Павла, Петра дуже цікавий і складний водночас, заслуговує на окреме дослідження. Сестра Анастасія працювала вчителькою у Мізочі Здолбунівського району. Менша ж сестра Саша стала відомою співачкою, була у складі придворної царської капели, проживала в Царському Селі і навіть затоваришувала з царівною Анастасією. Згодом емігрувала, працювала у Паризькій консерваторії, стала засновницею української школи грамоти та співу, музики і танців.

Родина Юрія Шумовського. Фото з сімейного архіву

З 1 вересня 1934 до 25 червня 1935 рр. Юрій Шумовський викладав українську мову в молодших класах і релігію (тобто був законовчителем) в усіх класах Рівненської української приватної гімназії. Уже те, що Ю. Шумовського було сюди запрошено викладати, свідчить про його патріотизм, високу ерудованість та повагу до нього з боку української громадськості. Одночасно він працював у приватній українській початковій школі ім. Івана Мазепи. Зі спогадів учнів, Ю. Шумовський не тільки вчив дітей молитися Богу, але й розповідав цікаве з історії, археології. Був людиною ерудованою і освіченою, зумів передати дітям любов до рідного краю.

Після настирливих переконань церковних високопосадовців у тому, що археологія – це не осквернення, а навпаки, пізнання істини людського буття, він отримав від митрополита Діонісія дозвіл на археологічні розкопки. Проводив розвідки у с. Острожець Млинівського району, у рідній Мирогощі, досліджував унікальні рештки палеомастодонта (протомамонта) знайдені в с. Вільгір Гощанського району

Після окупації регіону Червоною Армією 1939 р. та початку радянізації краю, Юрій Шумовський працював вчителем у Здолбунові але був звільнений за «націоналізм та релігійну пропаганду».

В період німецької окупації вчений дістав у місцевого бургомістра і гебітскомісара доручення на організацію Рівненського обласного музею. Під приміщення музею надали 3-поверховий будинок колишньої «Української Рідної Хати», по вулиці Церковній (сучасна Соборна), згодом перенесено в скромний будинок по вул. Короленка.

На початок 1942 року в музеї налічувалося 20 працівників. Було створено сім відділів: доісторичної археології, історії, ботаніки та зоології, художнього мистецтва, народної творчості, бібліотека та архів. Про поповнення музею часто повідомлялось в часописі «Волинь», редагованому Уласом Самчуком. Там друкувався і сам Ю. Шумлвський під псевдонімом «Миролюб». Так у статті від 23 жовтня 1941 р., дякуючи за знайдені зуби палеомастодонта П. І. Стелецькому (робітнику піщаного кар’єру), «Миролюб» дає обширну довідку про розселення та спосіб життя цієї тварини. В повідомленні від 20 листопада 1941 р. знаходимо відомості про появу в музеї знахідок доби делювію (давній кам’яний вік): топірці, скребла, прикраси та одяг більш пізніх періоді. І все це – з докладним поясненням, оскільки вчений хотів донести своє захоплення історією людям.

Рівненський музей по вул. Короленка - 6. Працівники музею, серпень 1943 р.
Фото з сімейного архіву Л. Дзівак.

З початком звільнення Волині від нацистської окупації Ю. Шумовським вимушений був покинути Рівненщину. Виїзджаючи з Рівного, колишній завідувач музею забрав з собою лише особисту колекцію, в тому числі волинських вишиванок, а тисячі цінних книг та експонатів вимушений був залишити.

Згодом служив військовим капеланом для православних у французькій зоні окупації на території Німеччини. Після переїзду до Франції вчений влаштувався на роботу до інституту Чорної Африки в Парижі, де зарекомендував себе як ерудований дослідник та науковець. Був запрошений разом із своєю дружиною для праці у французькій колонії Судан, де і працював з 1950 по 1957 рр. На час розкопок знаного у Франції археолога було призначено директором музею в Бамако.

Юрій Шумовський в антропологічній лабораторії в Бамако

Франція високо оцінила його здобутки, нагородивши почесними орденами та номінувала дослідника титулом „Officiel de Lẻgion Honneur” („Почесний Легіонер Честі”). Міжнародна академія наук у Парижі обрала його членом української секції академії, учений став членом Асоціації Істориків Франції у Парижі.

Одночасно вчений успішно займався науково-видавничою діяльністю. Його книги відомі у багатьох країнах світу: „Під гарячим сонцем Африки”, „Посеред джунглів і саван”, „З мого побуту у Судані”, „Маски муринів” (тобто негрів), „По слідах давноминулого Малі”, „Західноафриканська кераміка, її форма та орнаментація” та „Історія культури народів Західної Африки” (підручник для університетів, який вийшов англійською, французькою, російською мовами) та інші.

Шумовський став дійсним членом НТШ (з 1958 р.) та УВАН в США, Інтернаціонального інституту Африки в Лондоні, Польського наукового інституту ім. Пілсудського. У США став місіонером ООН, був кореспондентом газети "Свобода" при Об'єднаних Націях. Останні десятиліття свого життя Ю. Шумовський провів у м. Саванні (штат Джорджія). Тут протягом 1983-1993 рр. опублікував свої багатотомні спогади „Зруйноване гніздо”. Ю. Шумовський помер 22 січня 2004 року, відійшовши у вічність на 96-му році життя.

Нині музей археології та антропології в столиці Малі місті Бамако носить ім’я Юрія Шумовського.



РІВНЕНСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ

Адреса: 33028 Україна, м. Рівне, вул. 24 Серпня, 2
Тел/факс: +38 (0362) 63-59-59, +38 (0362) 26-57-25
e-mail: rug-rivne@ukr.net