Рівненська українська гімназія

Історія Рівненської української гімназії


Складна, драматична і суперечлива історія українського націотворення. Наш народ постійно перебував під сильним асиміляційним тиском. Та весь час знаходилися люди, які мріяли про політично-самостійну, життєздатну та стабільну державу - Україну. Вони боролися, трудилися, віддавали свої життя заради вищої мети.

Західноукраїнські землі в період з 1919 по 1939 р. поділили між собою три держави – Польща, Румунія і Чехословаччина. У жодній з них держав українці ніяк не могли назвати себе титульною нацією. При більшості сільського населення, перебували у меншості серед населення міст.

Так було і в нашому Рівному, де у цей період діяли п’ять гімназій: три польських, єврейська та російська. Зрозуміло, що свідомі українці активно відстоювали перед польською владою право на відкриття навчального осередку з українською мовою викладання.

Рівненська українська гімназія розпочала роботу 12 вересня 1923 року. Польська шкільна влада видала дозвіл Федору Пекарському на відкриття гімназії. Заклад називався «Приватна гімназія Ф. Пекарського з викладовою руською мовою» Слово «український» у той час офіційно не вживався.

Випускник історико-філологічного факультету Варшавського університету, з 1914 року викладач Реальної школи та Російської гімназії Рівного, Федір Пекарський став власником (до 1939 року) і першим директором (до 1930 року) Рівненської української гімназії.

З 1930 року очолив гімназію Яків Бичківський за роки директорування якого гімназія набула найбільшого розквіту. За непокору радянській владі його було заарештовано та у 1940 році розстріляно.

За період діяльності РУГ відомими професорами Яковом Бичківським, Надією Іщук, Георгієм Шумовським, Георгієм Косміаді, Борисом Веселовським, Михайлом Гуцуляком та іншими були виховані сотні патріотів України. Не дивно, що переважна більшість вихованців Рівненської української гімназії брали активну участь у національно-визвольній боротьбі, ставши членами ОУН, січовиками „Карпатської Січі”, вояками УПА. Випускниками гімназії були відомий громадсько-політичний і культурний діяч Анатолій Демодовгопільський, один з керівників ОУН, співорганізатор УПА Ростислав Волошин, керівник ОУН на північно-західних українських землях Володимир Робітницький та відомий повстанський художник Ніл Хасевич.

Серед колишніх учнів гімназії професорка філології Наталія Іщук-Пазуняк, з участю якої були перекладені твори Лесі Українки вісьмома мовами світу, Антоніна Горохович - професорка українознавства, редактор 3-х журналів у Торонто, Андрон Симончук - художник, Олександр Тижук - доктор економічних наук, професор університету у Венесуелі, Тижук Федір - доктор медичних наук (Канада), отець Сергій Кульчинський - священик (Рівненська область), Феодосій Карпюк - медик (Рівне), Василь Прокопчук (Рівне), Тетяна Лукіянович (Львів), Ніна Васильківська (Львів), Ніна Степанюк (Рівненська область), Євген Ковшецький (Рівне), Павло Бура (США), Сергій Іллюк (США), Анна Матковська, Степан Ярмольчук, Ніна Брикса, Степан Козачок, Олена Темнюк та багато інших.

Багато з них загинуло у вирі боротьби за Україну. Інших не оминула емігрантська доля. Зовсім незначна кількість тих, хто пережив лихоліття на рідній землі та дожив до наших днів.

Свою діяльність Рівненська українська гімназія припинила у трагічному 1939 році через кілька тижнів після нападу Німеччини на Польщу, після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України. Новий режим угледів у діяльності педагогічного колективу гімназії потенційну небезпеку.

Проте не були даремними жертви, не знищили десятиліття радянської окупації сподівання українського народу на відродження. Після розпаду Радянського Союзу та проголошення самостійності України виникла потреба у відновленні традицій української педагогіки для виховання нової генерації українців.

У 1994 році з метою навчання здібних та обдарованих дітей розпорядженням міського голови з ініціативи Рівненського консультативного центру при Міжнародній Педагогічній Академії було відкрито гімназію №1. Через рік її реорганізували у державну і вона отримала назву Рівненська міська гімназія №1.

Лише з 2004 року гімназії повернули її історичне ім’я, вона стала іменуватися Рівненська українська гімназія і гідно продовжила славетні традиції Рівненської української гімназії 1923-1939 років.

З 1994 по 2005 рік очолював Рівненську державну міську гімназію №1 Вєтров Іван Васильович Вєтров. Саме він зібрав той колектив однодумців, який пройшов нелегкий шлях становлення від новоствореного закладу нового типу до сьогоднішньої Рівненської української гімназії.

З серпня 2005 року по січень 2006 року директором РУГ був Ковальчук Петро Петрович, "Вчитель-методист", "Відмінник освіти України".

З січня 2006 року директором є Кухарчук Тетяна Андріївна - "Вчитель-методист", "Відмінник освіти України", кандидат педагогічних наук, керівник, який турбується про комфортне перебування гімназиста та педагога у навчальному закладі, дбає про розвиток Рівненської української гімназії. Вона продовжує традиції РУГ (1923-1939 рр.), сприяє краєзнавчо-пошуковій роботі. З ініціативи директора створено іменні кабінети: кабінет мистецтв імені Г.Косміаді, кабінет географії імені М. Гуцуляка, кабінет математики імені Н. Іщук-Пазуняк.

Фільм про Рівненську українську гімназію можна переглянути тут.



РІВНЕНСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ

Адреса: 33028 Україна, м. Рівне, вул. 24 Серпня, 2
Тел/факс: +38 (0362) 63-59-59, +38 (0362) 26-57-25
e-mail: admin@rug.rv.ua